Сьогодні, 19 серпня, в Україні відзначається
День пасічника.
Коли почалася історія бджільництва, точно не береться сказати ніхто. Ученими було знайдено бурштин — скам'янілий прозорий шматочок смоли, який налічує 15 мільйонів років. Колись у ньому навіки застигла бджола.
На гробницях єгипетських фараонів висікали бджіл як символ зневаги до смерті та ідеал охайності. У Стародавньому Єгипті на стінах храмів і палаців зображували бджіл, вулики та посуд з медом і воском. Перші письмові відомості про бджіл і використання меду та воску датуються XII—XIV століттями до нашої ери. Грецький філософ Гомер змальовував використання меду і воску в домашньому вжитку, а в Аристотеля (V ст. до н. е.) описується життя бджіл, їх розведення і утримання.
Україна здавна славилася пасічництвом. Монастирі, козацькі старшини та й простий люд тримали бджіл. З багатьох заморських держав численні каравани везли в Київську Русь найрізноманітніші товари і обмінювали їх на продукти бджільництва. Величезну роль відіграла тоді ця працьовита комаха у становленні української державності. Князь Ігор, після затвердження договору з візантійськими послами, разом з іншими дарами підніс їм віск, а його дружина Ольга — караван з 40 посудинами, що були наповнені медом і воском. У давнину продукти бджільництва обмінювали на золото, срібло, дорогоцінні прикраси, шовк. За часів Візантії мед і віск були справжньою валютою. А пов'язано це було з тим, що в Україні здавна вміли виготовляти мед надзвичайно високої якості.
За матеріалами:http://leadership.kmpu.edu.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар