 |
| Джерело ілюстрації: http://theorphysics.info |
Компас мав вигляд ложки, зробленої з магнетиту. Опуклою частиною ложка встановлювалася на ретельно відполіровану мідну або дерев’яну пластину, так, що держак не торкався пластини, а вільно висів над нею, а сама ложка могла вільно обертатися. На пластині були нанесені позначення країн світу у вигляді зодіакальних знаків. Якщо штовхнути ложку, вона починала обертатися, а її держак, після того, як вона заспокоїлася, показував точно на південь.
Форма компаса у вигляді ковшика або ложки була вибрана не випадково. На думку стародавніх китайців вона нагадувала сузір’я Великої Ведмедиці, яке вони називали Небесним ковшем.
Попри все, прилад мав ряд недоліків. Насамперед, він не був досить точним, тому що між ложкою і поверхнею пластини все ж було сильне тертя. Крім того, магнетит, з якого виготовлявся прилад, погано оброблявся і був ламким.
Згодом китайські вчені вдосконалили прилад. Стали використовувати намагнічену голку. В китайців компас запозичили араби, в арабів – італійці. Потім стали використовувати португальські та іспанські моряки.
Компас зробив переворот в мореплаванні. Він був першим навігаційним приладом, що дозволив прокладати курс у відкритому морі. Озброївшись компасом, іспанські та португальські моряки в кінці XV століття наважилися на далекі плавання. Вони залишили морські береги (до яких мореплавання було прив'язане протягом декількох тисячоліть) і пустилися в плавання через океан.
За матеріалами:http://compas.ucoz.com/blog/pershij_kompas/2010-11-12-8
Немає коментарів:
Дописати коментар